Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Леонтьєв П$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Ольховський В. О. Комплексна судово-медична діагностика давності утворення механічних ушкоджень шкіри та м’язів при одночасному їх травмуванні [Електронний ресурс] / В. О. Ольховський, П. А. Каплуновський, В. В. Хижняк, М. В. Губін, В. В. Бондаренко, В. К. Сокол, П. О. Леонтьєв, О. М. Тешенко // Судово-медична експертиза. - 2013. - № 1. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2013_1_6 Запропоновано судово-медичні критерії, що базуються на цитофотометричному визначенні зміни вмісту білків у саркоплазмі м'язових волокон (ШІК-реакція) і колагену I-го типу в дермі ушкодженої шкіри протягом першої доби після травмування. На основі значень відносного показника люмінесцентного свічення в зажиттєвих механічних ушкодженнях шкіри виділено 4 часових періоди протягом першої доби після травми. | ||
| 2. | 
Леонтьєв П. О. Судово-медичні критерії встановлення давності утворення суб- та епідуральних крововиливів у живих осіб за даними сучасних променевих методів дослідження [Електронний ресурс] / П. О. Леонтьєв, П. А. Каплуновський // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(1). - С. 101-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(1)__44 Етіологія, класифікація, механізми утворення та діагностика різновидів черепно-мозкової травми продовжують залишатися найбільш актуальними проблемами в сучасній медицині не тільки стосовно її клінічної, лабораторної та інструментальної (променевої) діагностики, але також її судово-медичної експертної оцінки.Досліджено паціентів з посттравматичними (черепно-мозкова травма (далі - ЧМТ)) суб- / епідуральними крововиливами представлено судово-медичну оцінку давності їхнього утворення. Вивчено морфологічні зміни цито- / мієлоархітектоніки головного мозку та структурно-функціональні параметри еритроцитів крові та гемоглобіну у живих осіб із посттравматичними (ЧМТ) суб- / епідуральними крововиливами з урахуванням їхніх статево-вікових параметрів та у відповідності до параметрів компꞌютерної томографії (далі – КТ). Проведено експертні судово-медичні огляди живих осіб обох статей різних вікових категорій з ЧМТ, що супроводжувались суб- та епідуральними крововиливами. Визначено методами променевої діагностики (спіральна КТ) у живих осіб томографічні ознаки давності утворення посттравматичних суб- / епідуральних крововиливів. Вивчено, за рахунок залучення до методологічної схеми способів дослідження агрегаційних властивостей клітин крові (поверхнева цитоархітектоніка еритроцитів), параметри коагуляційного гемостазу (фібриноген, протромбін, тромбоцити) і таке інше. Встановлено маркери давності утворення епі- та субдуральних гематом за даними КТ досліджень (параметри щільності гематом на тлі оптичної щільності інтактного головного мозку (співставлені параметри щільності гематом та інтактного головного мозку). Проаналізовано на органному, тканинному, клітинному рівнях структурно-функціональна стратегія виникнення крововиливів, специфіка їхнього формування, характер перебігу післятравматичної ішемії у найближчий (0 - 21-а доби) до отриманої травми та відтермінований (90 діб) періоди. Зꞌясовано морфологічні маркери хронології розвитку крововиливів, виникнення ішемії мозку, деструктивно-дегенеративних процесів, некрозу, організації осередків ушкоджень. | ||
| 3. | 
Леонтьєв П. О. Можливості судово-медичної діагностики давності суб- та епідуральних крововиливів у живих осіб [Електронний ресурс] / П. О. Леонтьєв // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 234-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_4_57 | ||
| 4. | 
Леонтьєв П. О. Загальні судово-медичні засади визначення давності епі- та субдуральних гематом [Електронний ресурс] / П. О. Леонтьєв // Експериментальна і клінічна медицина. - 2017. - № 2. - С. 132-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2017_2_25 | ||
| 5. | 
Леонтьєв П. О. Променева діагностика епі- та субдуральних гематом – комплекс судово-медичних чинників давності їх спричинення [Електронний ресурс] / П. О. Леонтьєв // Медицина сьогодні і завтра. - 2016. - № 4. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2016_4_20 | ||
| 6. | 
Кулінченко Г. В. Вирішення завдань сепарації вологи на базі SCADA-технології [Електронний ресурс] / Г. В. Кулінченко, П. В. Леонтьєв // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2017. - № 3. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2017_3_4 Розглянуто структуру системи керування експериментальною установкою сепарації вологи з потоку газу. На основі функціональної схеми автоматизації установки розроблено мнемосхему візуалізації параметрів процесу сепарації вологи. За допомогою SCADA-технологій уточнені параметри об'єкта керування та сформовані вимоги до регулятора процесу сепарації вологи. | ||
| 7. |
Кулінченко Г. В. Формування підходу до побудови регулятора процесу низькотемпературної сепарації природного газу [Електронний ресурс] / Г. В. Кулінченко, А. В. Павлов, П. В. Леонтьєв // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2015. - № 6. - С. 9-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2015_6_3 Проаналізовано модель низькотемпературної сепарації природного газу з метою оцінки керованості процесу видалення вологи з газу. Проведено моделювання об'єкта в середовищі Matlab. Сформульовано підхід до побудови регулятора нелінійним об'єктом керування із затримкою. | ||
| 8. |
Леонтьєв П. О. Морфологічний сценарій розвитку змін у тканинах головного мозку осіб з посттравматичним синдромом [Електронний ресурс] / П. О. Леонтьєв // Судово-медична експертиза. - 2018. - № 1. - С. 101-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2018_1_28 Представлене дослідження містить дані щодо морфологічних змін у тканинах головного мозку осіб з детектованим посттравматичним синдромом. Запропоновано доступні методологічні заходи (макромікроскопічний аналіз біоматеріалу) щодо їх дослідження, встановлення ролі та можливостей застосування. Звернено увагу на зрозумілу доцільність визначення глибини, характеру та ступеня одержаних ушкоджень з перспективою отримання адекватних діагностичних маркерів. Наведено їх провідний спектр (деструкція, запалення, інфільтративні реакції, ішемія, некроз, редуковане відновлення), з'ясовані патогенетичне значення, потенційні ресурси для подальшої клінічної екстраполяції. | ||
| 9. | 
Кулінченко Г. В. Ідентифікація моделі процесу низькотемпературної сепарації природного газу [Електронний ресурс] / Г. В. Кулінченко, П. В. Леонтьєв, О. О. Ляпощенко // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. - 2014. - № 14. - С. 149-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2014_14_25 | ||
| 10. |
Губін М. В. Судово-медичні аспекти тяжкості травм гортані за результатами обстеження пацієнтів на базі спеціалізованого стаціонару [Електронний ресурс] / М. В. Губін, П. О. Леонтьєв, В. О. Чураєв, І. Ю. Сербіненко, Л. В. Першина // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2023. - Т. 23, Вип. 3. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2023_23_3_23 | ||
| 11. |
Губін М. В. Закрита травма грудної клітки зі збереженням цілості ребер при судово-медичній оцінці її тяжкості [Електронний ресурс] / М. В. Губін, В. К. Сокол, П. О. Леонтьєв, П. А. Каплуновський // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2022_26_3_7 Мета роботи - судово-медичне визначення тяжкості закритих травм грудної клітки зі збереженням цілості ребер у постраждалих, госпіталізованих до спеціалізованого хірургічного стаціонару для встановлення діагностичних експертних ознак, які необхідно враховувати при експертній оцінці такої травми. Проаналізовано 52 медичні карти стаціонарних хворих пацієнтів, яких було госпіталізовано до Харківського інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева. Пацієнтів, виходячи з динаміки морфофункціональних патологічних змін травмованих органів, кінцевих результатів травми та наявності небезпечних для життя явищ, було розподілено на чотири групи. Аналіз спостережень показав, що основним травматичним фактором виникнення досліджуваної травами є ударний механізм тупих твердих предметів на грудну клітку. Пацієнтів із закритою тупою травмою грудної клітки було розподілено залежно від морфології одержаних тілесних ушкоджень у групах спостережень. Виділено такі основні варіанти одержаної травми: без забою та забоєм грудної клітки і наявністю інтраплевральних ушкоджень та ускладнень, забоєм грудної клітки без ускладнень. Проведено судово-медичну оцінку тяжкості тілесних ушкоджень у пацієнтів за матеріалами медичних карт стаціонарного хворого. Тяжкі тілесні ушкодження було встановлено в 15,4 % випадків травм із виникненням гострої дихальної недостатності та у випадках втрати частини або всієї легені. Ушкодження середньої тяжкості встановлено у 26,9 % випадків травм за відсутності небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановленоі в 57,7 % випадків травм за наявності інтраплевральних ушкоджень та ускладнень або легких травм без будь-яких ускладнень. Висновки: за судово-медичного визначення ступеня тяжкості закритих травм грудної клітки необхідно оцінювати морфологію травми і клінічні, функціональні прояви небезпечних для життя явищ. Діагностичні ознаки, які необхідно враховувати при цьому: наявність клініко-функціональних ознак гострої дихальної недостатності, втрата частини або всього органа дихання (легені), динаміка та тривалість відновлення посттравматичних морфофункціональних змін травмованих органів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |